Закон №10449 щодо посилення мобілізації в Україні прийнято в першому читанні. Одна з найбільш дискусійних норм про обмеження ухилянтів у праві керування авто залишена, тому потребує роз’яснення.
Одразу зауважимо, що єдиного трактування зазначеної норми немає. Ймовірно її до другого читання допрацюють або нададуть офіційні роз’яснення.
Наразі більшість юристів зауважують, що норма про обмеження ухилянтів у праві керування авто суперечить Конституції України.
Адвокат Антон Болтик на своєму ютуб-каналі стверджує, що ця норма взагалі не буде працюватиме.
«Перша пропозиція щодо застосування судом тимчасового обмеження не враховує вимоги статті двадцять два Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускає ся звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, – наголошує юрист. – Друге застосування такого обмеження громадян України можна розцінювати як додаткове адміністративне покарання, що санкціонує судом за межами процедури, які визначаються Кодексом України про адмінправопорушення.
Таким чином, викладення вищезазначеного положення у передбачений спосіб є свідченням не дотримання вимог статті дев’яносто другої Головного Закону нашої держави та відповідних правових позицій Конституційного Суду України.
Рухаємось далі. Запропоновані положення проекту щодо відповідного обмеження громадян України у праві керування носять дискримінаційний характер. Адже до громадян України, які керують транспортними засобами, на відміну від тих, які не керують такими транспортними засобами, можна буде застосувати передбачені вже законом заходи впливу. За такої ситуації одна категорія громадян буде у більш гіршій юридичні ситуації у певних правовідносинах порівняно з іншою категорією громадян.
В свою чергу, такий законодавчий підхід насамперед не враховує вимоги статті двадцять четвертої Конституції України, за якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, а також статі, етнічного та сот, походження, а також майнового стану. Як відомо, рівність та неприпустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства. На цьому наголошено не лише у рішеннях Конституційного Суду, а й в міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина.
До того ж, передбачені положення Закону не узгоджуються із Законом України Про засади запобігання та протидії дискримінації України, який, в свою чергу, друзі, визначає організаційно правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливості щодо реалізації прав і свобод людини і громадянина. Розроблення проектів нормативно правових актів здійснюється з обов’язковим урахуванням принципу недискримінації.
З огляду на запропоновані зміни до статті четвертої КАС України, якими віднесено до суб’єктів владних повноважень органи військового управління, їх посадову чи службову особу у взаємозв’язку із новою статтею, яка буде з’являтися, надається право звертатися з позовом до громадянина України. На практиці, в свою чергу, у останнього може виникнути питання а чи може взагалі позиватися такий суб’єкт до суду із саме таким позовом? Оскільки стаття дев’ятнадцята КАС України визначає чіткий перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. У переліку не зазначено спори з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Частина восьма статті двісті вісімдесят три приводи та КАС України передбачено, що суд буде відмовляти у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, які передбачені Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Друге, неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення такої особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами, а також підрозділами, що входять до системи поліції».
Як бачимо, наразі запитань до норми про обмеження ухилянтів у праві керування авто значно більше ніж відповідей, тому дієвість її під питанням, принаймні, до другого читання, як мінімум.
Читайте також на Newsauto – як вилучатимуть авто на потреби ЗСУ: роз’яснення.
Фото: protocol
